Наднормативний вміст заліза в артезіанській воді є для України, як відомо, найтиповішим явищем. При цьому вміст заліза може сягати до 10-15 мг/дм3 , що майже в 100 раз перевищує норму. Проте і в водопровідній воді доля нестандартних проб за цим показником досить висока.
Залізовмісна вода (особливо підземна) на вигляд прозора і чиста. Однак, навіть при нетривалому контакті з киснем повітря залізо окислюється, надаючи воді жовтувато-бурого забарвлення. Вже при концентраціях заліза вище 0,2 мг/дм3 така вода здатна викликати появу іржавих плям на сантехніці і на білизні при пранні. При вмісті заліза вище 1 мг/дм3 вода стає каламутною, забарвлюється в жовто-бурий колір, у неї з’являється характерний металевий присмак. Все це робить таку воду практично неприйнятною як для технічного, так і для питного застосування. За органолептичними показниками ГДК заліза у воді в Україні встановлена на рівні 0,2 мг/дм3.
Але, крім поганих органолептичних властивостей, вода з підвищеним вмістом заліза небезпечна при довготривалому використанні, оскільки залізо здатне відкладатися в печінці, призводячи до її функціональних розладів.